Сьогодні проспала роботу (добре що можу собі це дозволити), проспала аж на півтори години))) Але саме цікаве що проспала не через втому а через мій сон, він був таким реальним і таким приємним, що я й досі ходжу під враженням))))
Так от...мій сон був (як не банально) про кохання... Особливим в ньому було те, що кохала я, і була найщасливішою тим що відчуваю.
Я закохалася в самого звичайного хлопця, який працює водієм тролейбуса... я була так закохана, що ладна була жити тільки ним, його життям, його думками і подихом. Ми сиділи в невеличкій кімнаті розмовляючи про все і ні про що, я ловила кожне його слово і була впевнена в ньому, я знала що завжди зможу покластися на цю людину, розповісти їй самі великі свої таємниці не боючись незрозумілої реакції, дивилась на нього і знала що він моя стіна,моє повітря, вода, він і є моє справжнє життя.
Як це прекрасно кохати!!!!Думаю це краще ніж коли кохають тебе. Я так хочу бути закоханою, з кожним роком я втрачаю надію посправжньому закохатися в гарну людину, з кожним роком стаю більш самостійною, більш прагматичною більш серйозною і дорослою. Підліткові мрії стають якимись не реальними, ловлю себе на думці "Як взагалі про таке можливо було мріяти?"
ХОЧУ КОХАТИ! ХОЧУ БУТИ ЗАВЖДИ ЗАКОХАНОЮ! ЦЕ ТАК ПРИЄМНО!)))))
Так от...мій сон був (як не банально) про кохання... Особливим в ньому було те, що кохала я, і була найщасливішою тим що відчуваю.
Я закохалася в самого звичайного хлопця, який працює водієм тролейбуса... я була так закохана, що ладна була жити тільки ним, його життям, його думками і подихом. Ми сиділи в невеличкій кімнаті розмовляючи про все і ні про що, я ловила кожне його слово і була впевнена в ньому, я знала що завжди зможу покластися на цю людину, розповісти їй самі великі свої таємниці не боючись незрозумілої реакції, дивилась на нього і знала що він моя стіна,моє повітря, вода, він і є моє справжнє життя.
Як це прекрасно кохати!!!!Думаю це краще ніж коли кохають тебе. Я так хочу бути закоханою, з кожним роком я втрачаю надію посправжньому закохатися в гарну людину, з кожним роком стаю більш самостійною, більш прагматичною більш серйозною і дорослою. Підліткові мрії стають якимись не реальними, ловлю себе на думці "Як взагалі про таке можливо було мріяти?"
ХОЧУ КОХАТИ! ХОЧУ БУТИ ЗАВЖДИ ЗАКОХАНОЮ! ЦЕ ТАК ПРИЄМНО!)))))
Сидячи сьогодні вночі біля відкритого вікна, знову зловила себе на думці що мій настрій і погода це те між чим можна поставити "=" Легка прохолода , повний штиль , спокійні дерева, відсутність людей.... Погода була прекрасна і мій настрій також.
Цікаво що є першопричиною?
Мій настрій залежить від погоди?
Звичайно залежить!
Чи погода залежить від мого настрою?
Сумніваюсь!
я не маю відповіді, але "=" ставлю впевнено!
Цікаво що є першопричиною?
Мій настрій залежить від погоди?
Звичайно залежить!
Чи погода залежить від мого настрою?
Сумніваюсь!
я не маю відповіді, але "=" ставлю впевнено!
Чоловіки і жінки як дві половинки, (я не кажу про сімейні відносини)який чоловік може уявити своє життя без жінок і яка жінка здатна жити без чоловіків- ви праві, ніхто не зміг би.... А тепер в мене виникає питання ,чому ж тоді так важко бути поряд лише з одним або однією?
На мою думку тому , що кожен отримує "свідоцтво власності" на партнера і вважає що саме він вправі вирішувати як жити партнерові, в свою чергу партнер думає так само і в результаті маємо дивну пару (яких більшість) в якій кожен живе життям партнера а не своїм!
Кожен прагне любові, і практично жоден не здатен її зберегти...
Кожна нова історія мого життя, це спочатку приємне спілкування з часом теплі дружні відносини а потім робиш крок назустріч і зчасом розумієш що цей крок, був першим кроком, зовсім в протилежний бік...Цей крок це початок кінця книжки яку писали разом...
А з часом думєш що бути друзями краще ніж бути закоханими...
Але погодьтесь як приємно кохати, відчувати вогник в серці, дарувати себе коханій людині))))))
Стосунки закінчуються, лишається замість вогника велика рана ,серце пусте й розбите АЛЕ те що було до того, та радість в очах і серці ВАРТА ЩЕ БАГАТЬОХ КРОКІВ НАЗУСТРІЧ)))))) )))))))
На мою думку тому , що кожен отримує "свідоцтво власності" на партнера і вважає що саме він вправі вирішувати як жити партнерові, в свою чергу партнер думає так само і в результаті маємо дивну пару (яких більшість) в якій кожен живе життям партнера а не своїм!
Кожен прагне любові, і практично жоден не здатен її зберегти...
Кожна нова історія мого життя, це спочатку приємне спілкування з часом теплі дружні відносини а потім робиш крок назустріч і зчасом розумієш що цей крок, був першим кроком, зовсім в протилежний бік...Цей крок це початок кінця книжки яку писали разом...
А з часом думєш що бути друзями краще ніж бути закоханими...
Але погодьтесь як приємно кохати, відчувати вогник в серці, дарувати себе коханій людині))))))
Стосунки закінчуються, лишається замість вогника велика рана ,серце пусте й розбите АЛЕ те що було до того, та радість в очах і серці ВАРТА ЩЕ БАГАТЬОХ КРОКІВ НАЗУСТРІЧ))))))
Дощ , ніби небо довго терпіло і сподівалось на ще краплинку літа , але не склалось ... і сльози летять до землі...
Дивне відчуття злість, багато разів намагалася зрозуміти чому воно виникає незалежно від моїх бажань, ось і зараз намагаюсь стримати себе, знайти причину такої дивної, на мій погляд, реакції на розмову, аналізую ,і все одно приходжу до висновку, що стримати себе в деяких ситуаціях я не в змозі. А чи варто стримувати? Я жива людина, якій іноді просто необхідно проявляти злість і агресію. Через деякий час вона стихне, завтра оглянусь в сьгоднішній день і скажу собі що це було нерозумно і навіть примітивно, такі моменти нагадують мені про те ,що я не просто пливу за течією....
Навіщо людям багато розмов, слів які не несуть в собі ніякого змісту? Слова заради слів? Слова заради хизування собою? Слова заради чого?
НЕРОЗУМІЮ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! !!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Мої рідні, знайомі і зовсім не знайомі мені люди, користуйтесь головою.
ДУМАЙТЕ про те що , коли і як ви говорите))))))
Навіщо людям багато розмов, слів які не несуть в собі ніякого змісту? Слова заради слів? Слова заради хизування собою? Слова заради чого?
НЕРОЗУМІЮ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Мої рідні, знайомі і зовсім не знайомі мені люди, користуйтесь головою.
ДУМАЙТЕ про те що , коли і як ви говорите))))))
Нова сходинка в моему житті, я радію їй, я смакую відчуття того, що попереду нові відчуття, емоції, позитив, негатив - це все мое, я все це хочу !!!!!!!!!
- Location:Ukraine, Korosten